Марта Липчей - На пристані

Текст пісні

Жива вода померла у отруті. 
Руку в руці тримаю я у скруті. 
Цупкий, нескінченний, рідний ланцюг, 
Де кожен і мама, і тато, і друг. 

Зорями я падаю чи дощем. 
Залатанеє небо плаче вогнем. 
Пошматані душі йдуть на причастя. 
Попри нещастя, вірують в щастя.

Стою на пристані 
Розхристана
Душа моя чиста 
Кораловим намистом
Від Заходу до Сходу
Огорнута в негоду. 

Стою на пристані 
Розхристана
Душа моя з кришталя 
Парусом корабля 
З Півночі на Південь
Спиняє сильний вітер. 

А у лісах десь чую я зозулю. 
Я не рахую. Ні, я не рахую. 
Іду на край світу, до світла в пітьмі, 
Одягнена в літо із лютим в душі. 

Спокоєм пронизана твоя мить... 
Струна натягнута уже не тремтить. 
Тілом, душею йду на причастя! 
Попри нещастя, вірую в щастя!

Стою на пристані 
Розхристана
Душа моя чиста 
Кораловим намистом
Від Заходу до Сходу
Огорнута в негоду. 

Стою на пристані 
Розхристана
Душа моя з кришталя 
Парусом корабля 
З Півночі на Південь
Спиняє сильний вітер.