Вечір тихо на землю упав, Засвітив зірницями. Ти забув, як мені обіцяв Бути вірним і ніжним лицарем. Ти згадай, що мені говорив ти, Звав мене "наймилішою". Ой, навіщо ти серце дурив мені ? Ти ж, мій милий, ходив до іншої !
Не стій під вікном, Не дивись засмучено! Не стій під вікном, Я вже заручена! Не жди, не ходи, Разом не стояти нам! Не жди, не ходи, Я вже засватана!
Не стій під вікном, Не дивись засмучено! Не стій під вікном, Я вже заручена! Не жди, не ходи, Разом не стояти нам! Не жди, не ходи, Я вже засватана!
Не стій під вікном замучено Від тебе така я замучена Де був ти раніше, коли я чекала Я ж цього вікна лиш тебе виглядала
Не стій під вікном замучено Не стій під вікном замучено Не стій під вікном замучено
Засмучено, засмучено, засмучено !
Не стій під вікном, Не дивись засмучено! Не стій під вікном, Я вже заручена! Не жди, не ходи, Разом не стояти нам! Не жди, не ходи, Я вже засватана!