Я помічав в тобі того, чого нема в мені, Хотів і знав отримати тепло в ті дні, Коли вогонь крізь час залишився у нас, Я знав, тримав його в собі і він не згас...
Та ти не думай, хватить, Тут повернулась ти в моє життя, І я тут бачити твій погляд щодня, Минули дні і ночі, та помисли, Мої думки - я знов до тебе хочу!.. Я знов... Минули дні і ночі, та помисли, Мої думки - я знов до тебе хочу!..
Ввійти у твоє серце так не просто, Ці очі - з неба зорі, ти є космос!.. Відчув твоє тепло в розмові ночі, Подарувати все тобі я хочу!.. Ти - золота осінь, не розумієш досі, Що твої милі очі голову морочать... Скажи, куда пройти у твоє серце?.. Себе даруй лише мені, принцеса!..
Мій голос кричить, а кров так кипить, Для тебе співаю цю пісню, Надіюсь почуєш мій крик!.. Все почалось і понеслось!.. У осінь прекрасну не встиг тебе вкрасти, А я так хотів скласти ці пазли!.. А зараз подумав, чи є в мене щастя?.. Чи хочу я впасти і знов, Як тоді, до ручок твоїх?.. І більш не пропасти, там гори і наш стиль!.. Любов тут прекрасна! Але чи дозволиш ввійти у свій дім?..