Усі хочуть зажурити її, А вона всміхається. Усі хочуть підкорити її, А вона пручається. Нікому не належить її серце, Нескорене серце її. Мабуть, тут на землі вона є перше, Що так до вподоби мені.
Приспів: Така собі у світі є мала Моя країна. І, звісно, в неї є своє ім’я – Україна! Її врода хвилює в моїх жилах кров. Така собі красива мала. Відчуваю завжди її турботу й любов, Де б не був я.
Вона знає собі ціну, З ким завгодно не спілкується. Не встромляє ножа в спину, Ідіотам не дивується. Бо нікому не належить її серце, Нескорене серце її. Мабуть, тут на землі вона є перше, Що так до вподоби мені. Приспів: Така собі у світі є мала Моя країна. І, звісно, в неї є своє ім’я – Україна! Її врода хвилює в моїх жилах кров. Така собі красива мала. Відчуваю завжди її турботу й любов, Де б не був я.
Приспів: Така собі у світі є мала Моя країна. І, звісно, в неї є своє ім’я – Україна!