Ай-я-яй Коси розпустила Ай-я-яй Люди говорили Ай-я-яй Ти не довіряй Їй не довіряй
Але чому я маю слухати тих, у кого в душі завжди зима Я не один із них - тих, хто каже, що все дарма Навіть якщо весь світ буде лучити з усіх гармат Це не завадить весні, що зеленим знову зробить сад
Доля розкидала нас по різним містам Давши розпочати книгу з чистого листа Моє небо сіре, як не бачу на твоїх вустах Тої посмішки, що береже завжди нормальний стан У мені Але поки ти десь там на чужині І згорають ніби листя у вогні Сірі дні Ти не перестанеш Бути талісманом моїм
Ой моя мила Ай-я-яй Коси розпустила Ай-я-яй Люди говорили Ай-я-яй Ти не довіряй Їй не довіряй
Вітер обдуває твою спину Там попереду далекі гори Я пройшов лише одну третину Ти нагадуєш мені про море
Все ще має бути, як ти не крути, но Буденність знов сплітає свою липку павутину Ти вносиш свої фарби в ту чорно-білу картину І я не забуваю про тебе ні на хвилину
Ой моя мила Ай-я-яй Коси розпустила Ай-я-яй Люди говорили Ай-я-яй Ти не довіряй Їй не довіряй