Сів крук на вівтар Світить місяць грізний Я прийняв богами в дар Меч вогню залізний Запрягай коня Зорі — мої шати Помолися за нас мила Нам час вирушати
Під прихистом зоряних куполів Молю свій рід, дай силу цих полів Розум — холодний, як Арес волів Тіло моє залізний плід небесних ковалів
Демон завмер, ворог околів Бо сам Перун мою кольчугу плів Батько Богун люті не жалів Так і я вже з болотяних бісів настинав голів
І щоб не готував лукавий враг нам Я син стихій, неубієнний Брахман Я вовк, я дуб, я древній малахіт Бо там де блазню смерть, воїну перехід
Доля навіки запекла в нас гарт Та ще зарано нам іти в Асгард Баал блукає по земному храму Ім‘ям Світла, ім‘ям роду, відчиняйте браму
Сів крук на вівтар Світить місяць грізний Я прийняв богами в дар Меч вогню залізний Запрягай коня Зорі — мої шати Помолися за нас мила Нам час вирушати