Одинокі ліхтарі по безлюдному місті, Моє серце пролетить кілометрів триста, Та коли любов горить, вже запізно говорить, Одинокі ліхтарі все на ранок забудуть... Вони будять нас вночі, і ми точимо ножі, Б'ємо посуд... Може, досить?.. Віддавай мені ключі! Вони будять, як кошмари, наче блискавки удари, Забери з собою осінь і іди по тротуару!..
Приспів: Ой, мамочки, перегоріли лампочки, Всі його слова любові в'януть, як фіалочки! Ой, мамочки, перегоріли лампочки, I мене вже зовсім не чіпляють його ямочки! (x2)
Одинокі ти і я... Може досить тримати У рукахдрібні серця, що заточені в крапки?.. Може трохи попече, може скоро заживе... Ти даремно хочеш ще, бо вона - доля нічия... Вони будять нас вночі, і ми точимо ножі, Б'ємо посуд... Може, досить?.. Віддавай мені ключі! Вони будять, як кошмари, наче блискавки удари, Забери з собою осінь і іди по тротуару!..
Приспів.
Так міцно тримаєш за руку, Що хочеться вже відпустити. Та ми зовсім різні люди, Небезпечні, отруєні квіти. Тільки залиш мені серце, Бо досі в мені твої стріли. Між нами зникло світло давно...