Два незнайомці на кухні Згоріла кава і зіпсована сукня Всі почуття, можливо, зовсім відсутні І сльози твої нікого не засмутять Де наше майбутнє? І як це забути? І ми обидва знаємо, що з нами буде Ми по кутах, але так сильно прикуті Тепер, лише ми, незнайомці на кухні
Просто скажи Чому підходимо завжди до межі? Навіщо всі слова ховати в брехні? І якщо думаєш, що сенс не знайти Чому ж не піти?
І куди бігти, як розбиті ліхтарі Є, що втрачати, коли всесвіт мій – це ти Скажи мені, що хочеш, тільки не мовчи Те, що тримаєм ми глибоко в собі
Два незнайомці на кухні Згоріла кава і зіпсована сукня Всі почуття, можливо, зовсім відсутні І сльози твої нікого не засмутять Де наше майбутнє? І як це забути? І ми обидва знаємо, що з нами буде Ми по кутах, але так сильно прикуті Тепер, лише ми, незнайомці на кухні
Час, як пісок. В кімнаті дим Як уві сні, ми знову удвох, але тут одні За нашим вікном, як не крути, ми не разом І як нам далі бути? Поясни
І куди бігти, як розбиті ліхтарі Є, що втрачати, коли всесвіт мій – це ти Скажи мені, що хочеш, тільки не мовчи Те, що тримаєм ми глибоко в собі
Два незнайомці на кухні Згоріла кава і зіпсована сукня Всі почуття, можливо, зовсім відсутні І сльози твої нікого не засмутять Де наше майбутнє? І як це забути? І ми обидва знаємо, що з нами буде Ми по кутах, але так сильно прикуті Тепер, лише ми, незнайомці на кухні