Як тебе не любити, мій рідний край, Моя земля квітуча, дитинства рай!? Тут минають дні і ночі мого життя, Від світання до світання ллється часу ріка! У полі чистім зупинюсь… За тебе рідна просто знову помолюсь!
Синє небо, жовта степу мережа, Ти волошки вітром в свої коси вплела! Синє небо, птахом відліта душа, Ти в мені, а в тобі я! Ооо, Україно! Ооо,Україно!
А що може бути кращим за твої пісні, За твої казкові ночі, теплі, весняні? А що може буть милішим за тії слова, Що відверто мовить серце: «Кохаю я…» У полі чистім зупинюсь…. За тебе мила, просто знову помолюсь!
Синє небо, жовта степу мережа, Ти волошки вітром в свої коси вплела! Синє небо, птахом відліта душа, Ти в мені, а в тобі я! Ооо, Україно! Ооо,Україно! Моя земля!