І поки ти там себе не жалієш Кожен з нас тут не спить теж Бо знає точно те що посієш Прийде час та й пожнеш І поки ти там наші діти знають Хто захищатиме їх дім І поки ти там тебе чекають Повертайся живим
Травень мій і рідний дім Залиши по собі свої щирі спогади Зорепад а за ним десь грім І вже в останнє пролунали дерев'яні лади І сон заповів кожен ден тепло Не забувай що там є всі кого ти знав Ти тримай міцно стяг дерева стебло Що би ти жив що би ти світ пізнав
І поки ти там себе не жалієш Кожен з нас тут не спить теж Бо знає точно те що посієш Прийде час та й пожнеш І поки ти там наші діти знають Хто захищатиме їх дім І поки ти там тебе чекають Повертайся живим
За полями сивий дим Щойно був сонця цвіт І здавалось все блідим Вже пройшло за сотню літ Як я забував теплоту всіх слів Що лунали так невинно з кольорових днів Забери небо й долю швидко весь мій біль Та ще не час нам іти ще в бій
І поки ти там себе не жалієш Кожен з нас тут не спить теж Бо знає точно те що посієш Прийде час та й пожнеш І поки ти там наші діти знають Хто захищатиме їх дім І поки ти там тебе чекають Повертайся живим