Сльози матерів океаном Очі застелив дим Стану я отруйним дурманом Ворога струю ним
А мої міста хай вмиє дощем Силу розбудив він своїм мечем Ми немов одне стали пліч-о-пліч, чуєш Бо мої степи безкрая любов Бо люди мої - моя рідна кров Душі, що пішли, за них помолюсь в тиші
Тік у скронях Вбиті й сонні Хтось в полоні Та не тонем Обпікає вогняна Хай закінчиться вона Буде воля, буде скоро На зневіру мораторій Шансів в ворога нема Всеодно буде весна Боже, ну чому так сталось, чуєш, В небі наче щось зламалось Прошу дай сил нам побороти цю пітьму