Мені казали: "Прівєт" Мені казали: "Здравствуй" І "Давай до свіданія", — казали мені І все це було б нормально Все б це було не страшно Якби це було у Пітєрі або у Москві Але такими словами мене встрічає столиця Жовтоблакитної країни, що чекає на транш Вона чомусь не розуміє моєї мови Коли я кажу: "Привіт" Мене питають: "Ти са Львова?" Ні, я з України — це навпроти Європи Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро Ні, я з України — проти вас я не проти Але мені треба знати, хто тут хто Так, я з України! Так, я з України! І на стіні колгоспник каже: "Все пучком" І кожен день розпочинається кіном І сорочина біла, і мова солов'їна На усіх каналах: "Добрий вєчєр, Україна" І як тут бути, на що чекати? Одна земля: і Донбас, і Карпати Але не чує мене країна Моя мова просто класна, а не солов'їна Так, я з України — це навпроти Європи Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро Так, я з України — проти вас я не проти Але мені треба знати, хто тут хто Так, я з України — це навпроти Європи Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро Так, я з України — проти вас я не проти Але мені треба знати, хто тут хто Так, я з України! Так, я з України — це навпроти Європи Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро Так, я з України — проти вас я не проти Але мені треба знати, хто тут хто Так, я з України — це навпроти Європи Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро Так, я з України — проти вас я не проти Але мені треба знати, хто тут хто Так, я з України!